Мандрівка за старими поштівками...
 |
 |
 |
 |
 |
Сьогодні, 4 лютого 2007 р., ми здійснили невеличку прогулянку уздовж вулиці Марії Заньковецької. Там є багато пам'яток Чернівецької архітектури: церква Святої Параскеви, площа Філармонії (колишня площа Рудольфа), будівля філармонії - ті пам'ятки, які ми сфотографували.
Даний нижче текст про минуле Чернівців взятий з книги "Вітання з Чернівців" авторів В. Білека, О. Криворучко, І. Чеховського.
Антон Расщектаєв
 |
 |
 |
Площа Рудольфа до 1880 р. називалася Мучною / нім. Мельпляц /. За сто років до цього тут збудували "Темницю". Після 1819 р.; коли почала діяти нова в'язниця на Дров'яній площі / пізніше площі Австрії /, стару переобладнали в міський шпиталь. Він знаходився у цьому приміщенні до 1833 р. Потім тут розташували арештантське відділення міської поліції. Нарешті будівлю пристосували під курси практичного акушерства й пологовий будинок . Лише 1860 р. через трухлявість її розвалили, завдяки чому утворилась досить простора площа.
Поступово вона забудовувалася житловими двоповерховими будинками, а 1877 р. тут було зведено приміщення Музичного товариства / філармонія / . З тильного боку влаштували екзотичний скверик. Вище зали Музичного товариства, на розі вулиці Кароліни / Заньковецької / , на початку ХХ ст. був збудований п'ятиповерховий готель "Брістоль" із стилізованою баштою. В його цокалі розташовувався ресторан. У західній частині площі, на розі вул. Стефанії / Горького / , стояв готель "Під Золотим Орлом". Площа Рудольфа довгий час була місцем збору рекрутів, запис яких відбувався у цьому готелі.
Наприкінці XIX ст. площу Ринок творили такі будівлі / за годинковою стрілкою на Ратуші/: готель "Русія", збудований 1787 р,; готель "Вайс" / пізнішу Румунський Народний Дім / ; дирекція ощадної каси ; готель "Під Чорним Орлом" / "Верховина" / ; північний бік займали двоповерхові будиночки з різними магазинами, які не збереглися ; далі стояв готель "Париж" / ріг вул. Руської та Головної /. Східний бік площі називався "Узвишшям Пардіні", оскільки тут знаходилась знаменита книгарня Пардіні, а також різні магазини.
На розі Ринку і Панської стояв будинок "Три Корони", збудований С. Гайвасом 1787 р. У цьому домі відкрилася перша у Чернівцях кав'ярня /1788 р./. Між Панською та Ратушною вулицями був готель "Бель В'ю" /"Прекрасний вид"/. 1900 р. на місці готелю "Русія" збудовано імпозантний будинок у стилі віденського сецесіону - дирекція ощадної каси.
Площа Ринок була улюбленим місцем зустрічей та прогулянок чернівчан, своєрідним "містом у місті".
Головна вулиця, яка починалася від площі Ринок і проходила повз римо-католицький костьол та Св. Параскеву до Фонтанної площі / на злитті вулиць П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, А. Барбюса тощо. / , до 1880 р. називалася Львівською. Трохи пізніше вона отримала офіційну назву - вулиця Енценберга-Головна, - на честь генерала К. фон Енценберга, військового адміністратора Буковини 1778 - 1786 рр. Це була перша в Чернівцях впорядкована вулиця з гравійним покриттям і стічними канавами.
До другої половини ХІХ ст. тут знаходилися важливіші державні установи, а пізніше - найповажніші магазини. На Головній вулиці, число 27 розташовувався готель "Молдавія" / поряд зі Св. Параскевою, не зберігся / який довгий час був культурним осередком міста. В готелі мався зал зі сценою, яка часто слугувала гастролюючим театральним трупам. 24-25 травня 1847 р. тут виступав з концертом Ференц Ліст. Українські товариства неодноразово відзначали в ньому Шевченківські вечори.
